Мікрофон

Мікрофон - звуковий пристрій, який служить для запису звуку на різноманітні носії або для посилення звуку. Працює як перетворювач звукових коливань в коливання електричного струму. Найбільш поширений тип мікрофона складається із пластмасової тонкої мембрани - діафрагми, яка вібрує від звукових хвиль. За цією мембраною знаходиться ємність, заповнена вугільними кульками, які то зближуються, то відштовхуються одна від одної по черзі. Сила струму збільшується в залежності від інтенсивності звуків, що проходять крізь вугільні кульки. Цей струм можна передавати на великі відстані по дротах або по радіо. Потім струм перетвориться в звуки завдяки динамікам в радіоприймачах і телевізорах.

Типи мікрофонів за принципом дії

Динамічні мікрофони;
Конденсаторні мікрофони;
Стрічкові мікрофони - різновид динамічних;
П'єзоелектричні мікрофони;
Електретні мікрофони - різновид конденсаторних;
Вугільні мікрофони.

Спрямованість мікрофонів

Всеспрямовані;
Односпрямовані;
Мікрофони з кардіоїдною діаграмою спрямованості;
Мікрофони з напівсферичною діаграмою спрямованості;
Мікрофони з напівкардіоїдною діаграмою спрямованості;
Мікрофони з суперкардіоїдною діаграмою спрямованості;
Мікрофони з гіперкардіоїдною діаграмою спрямованості;
Мікрофони зі спрямованістю "вісімка".

Застосування мікрофонів

Сучасні мікрофони застосовуються у величезній кількості пристроїв. Починаючи від стільникових телефонів і побутових диктофонів і закінчуючи найскладнішими спеціалізованими комплексами для запису об'ємного студійного звуку.
Але професійне застосування мікрофонів вимагає в кожному випадку виконання тих чи інших специфічних умов, відповідності необхідним характеристикам. Тому мікрофони виготовляють, використовуючи різні технології і системи, а також надаючи їм необхідних властивостей і форми. За цими ознаками можна виділити основні типи:

студійні мікрофони;
інструментальні мікрофони;
мікрофони для відеозйомок;
вимірювальні мікрофони;
ручні мікрофони (сценічні, репортерські та ін.);
петличні мікрофони (що закріплюються на одязі);
головні гарнітури;
настільні мікрофони (мікрофони ручні на підставці, мікрофонні пульти, мікрофонні пульти з довгою та гнучкою "гусячою шиєю");
мікрофони для прихованого розміщення та інші.

Студійний мікрофон буває двох типів: динамічний і конденсаторний. Динамічний мікрофон більш простий і універсальний, а також більш дешевий за ціною, не вимагає додаткового обладнання, менш чутливий до оточуючих шумів і до луни від стін, ним можна робити і студійний запис, і запис живих виступів. Недолік динамічного мікрофона в більш слабкій якості записуваного звуку (не передає всіх звукових відтінків так добре, як конденсаторний мікрофон), в ньому вищий рівень власних шумів і на нього можна якісно записати звук тільки з близької відстані. Також, він неоднаково фіксує звук, відтворений поблизу від мікрофона і на відстані від мікрофона.

Конденсаторний мікрофон більш якісно передає всі відтінки звуку, ним добре записувати джерела звуку, які знаходяться і поблизу, і на відстані (наприклад, він може добре передати звук різних музичних інструментів), він майже не видає (сам) ніякого шуму і для нього не важливе місце розташування джерела звуку. Недоліки конденсаторного мікрофона: вимагає додаткового обладнання (джерело фантомного живлення, поп-фільтр, луно-захисний екран), а значить більш дорогий за ціною; він сприйнятливий до всіх шумів і до луни, яка відбивається від стін.

Сценічний мікрофон служить для особливо якісної передачі і вокалу, і мови, і гри музичних інструментів. Для цього в роботі сценічного мікрофона використовують мікшер, який регулює вхідний сигнал від мікрофона і дає можливість змішувати звуки. Сценічний мікрофон буває двох видів: провідний і радіомікрофон. Радіомікрофон працює за допомогою звукоуловлюючої антени. Існують сценічні мікрофони, які кріпляться безпосередньо на музичні інструменти. Використовуються також сценічні мікрофони на стійках і мікрофони, які кріпляться біля рота виконавця. Вимоги до сценічних мікрофонів високі: він повинен бути дуже надійним, володіти високою якістю звуку, мати низький рівень шуму, який виробляє сам мікрофон. Відмінні параметри сценічних мікрофонів - це, в основному, рівень передачі сигналу і потужність.

Параметри, за якими визначаються переваги цих мікрофонів:
діаграма спрямованості (показує залежність чутливості мікрофона від положення в просторі джерела звуку; можна перемикати мікрофон вибірково на бажане джерело звуку в просторі й серед безлічі звуків бажане джерело звуку буде більш чутне, інші - тихіше);
частотна характеристика (діапазон частот, від низьких до високих, вихідного сигналу мікрофона; у різних мікрофонах вона може бути різною, залежно від призначення мікрофона;
чутливість (визначає до якої міри тихий звук може приймати мікрофон; чим нижче цифра, тим вище чутливість);
рівень звукового тиску (визначає з якою максимальною гучністю може працювати мікрофон).

Вимірювальний мікрофон ("Штучне вухо") служить для вимірювання та аналізу акустичних даних у різних акустичних приладах, таких, як навушники, слухові апарати, телефони тощо.

Мікрофонний капсуль - це складовий елемент для будь-яких пристроїв зв'язку, де необхідні звукозапис і звукопідсилення. У радіогарнітурах мікрофон застосовується і в відкритому, і в прихованому вигляді - для побутових цілей, а також для роботи в різних спецслужбах.

Ларингофон - це спеціальна радіогарнітура, яка кріпиться на гортані людини, що говорить, і використовується в умовах підвищеного шуму (у танкістів, у льотчиків).

Гідрофон - це спеціальний мікрофон, здатний уловлювати звук під водою. Використовується в гідроакустиці - для вимірювальних цілей і т. п. Деякі гідрофони можуть навіть передавати звук.

Найбільш поширені:

дротові мікрофони (які передають електричний сигнал по кабелю);
радіомікрофони (які передають електричний сигнал з допомогою радіохвиль тієї чи іншої частоти).

Рідше використовуються: